Найважливішою складовою навчально-виховного процесу в
сучасній українській школі є формування патріотизму й відповідної культури
міжнаціональних взаємин, що має величезне значення в соціально-громадянському і
духовному розвитку особистості учня. А.С.Макаренко говорив: « Ми прагнемо від нашого громадянина, щоб він кожної
хвилини свого життя був готовий виконати свій обов`язок перед колективом, а отже – перед Батьківщиною.»
У патріотичному вихованні найяскравіше виявляється
проектування людини. Виховуючи юного патріота, ми уявляємо собі, яким би
виявився наш вихованець під час важких випробувань. Виховуючи вірних синів
Батьківщини, ми вбачаємо моральну доблесть, без якої немислиме патріотичне
бачення світу.
Протягом десятиліть Україна не мала незалежності,однак
сьогодні – це суверенна держава, яка досягла значних успіхів у багатьох галузях
життя, хоча й проблем залишається чимало. Зокрема, однією із них є реформування
освіти, яка повинна спрямовуватись на розвиток особистості, свідомого
громадянина, патріота своєї країни. Тому важливою у формуванні патріотизму, у
вихованні любові до рідної землі є роль початкової школи.
Мета написання статті полягає у визначенні специфіки патріотичного виховання молодших школярів на
уроках.
Теоретико-практичні джерела, в яких дослідники певною
мірою торкалися питань виховання в цілому, свідчать, що проблема виховання
громадянина-патріота тривалий час піддається науковому обґрунтуванню.
Ще Платон стверджував, що мета виховання полягає в тому,
щоб здійснити такий вплив на людину, який би з дитинства спонукав стати
досконалим громадянином [7, с. 75]. «Ні спокуса, ні насильство не можуть
примусити громадянина зрадити інтереси держави» [7, с. 67].
Становлення патріотизму в Київській Русі пов’язано з
утвердженням державності. Так, у Волинському літописі знаходимо рядки, що
смерть за рідну землю є почесною славою, обов’язком перед Вітчизною: «Краще на
своїй землі кістьми лягти, ніж на чужій землі славним бути» [5, с. 58]. Пізніше
Григорій Сковорода наголошував, що «кожен повинен пізнати свій народ і в народі
пізнати себе» [4, с. 12].
На думку видатного педагога К.Д.Ушинського, патріотизм
відіграє важливу роль у формуванні особистості: «Як немає людини без
самолюбства, так немає людини без любові до вітчизни, і ця любов дає вихованню
вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з її шкідливими
природними, особистими, сімейними і родовими нахилами» [8, с. 160]. Виховання патріотизму в сучасній школі
передбачає взаємопов`язану роботу вчителя і учня з розвитку певних моральних
норм та рис поведінки, тобто любові до Батьківщини, примноження трудових
звичаїв рідної держави, поваги до традицій рідного краю.
Виховання патріотизму передбачає формування особистісних
якостей:
1.
Розуміння
і сприяння української ідеї, тобто виховання ставить за мету прищепити дітям
віру в українську ідею, в основі якої лежить служіння Україні, прагнення
кожного громадянина до державності.
2.
Сприяння
розвитку державної незалежності України, що передбачає формування здатності
вихованців глибоко пізнавати національно-визвольний, патріотично-державницький
рух попередніх поколінь, пошани до героїв нації, готовність до трудового і героїчного подвигу в
ім’я України.
3.
Готовність
до захисту своєї Батьківщини – це вірність українським ідеалам патріотизму,
добра, краси, мужності і відваги; глибоке розуміння громадянського обов’язку.
4.
Пошана
до історичної пам’яті, яка розвивається через вивчення історії України у певних
закономірностях. У зв’язку з цим вагоме місце посідає подання правдивої історії
народу, його культури, повернення імен видатних українських політиків, учених,
художників, композиторів.
5.
Любов
до рідної культури, мови, національних свят і традицій. Робота над виробленням
цієї риси передбачає залучення дітей до чарівного світу обрядів, звичаїв,
традицій українського народу, прищеплення шанобливого ставлення до його
культурних надбань.
6.
Дотримання
Конституції України, дбайливе ставлення до національних багатств і рідної
природи є однією з визначальних ознак патріота.
7.
Збереження
та зміцнення власного здоров’я та здоров’я однолітків
Таким чином, можна зробити
висновок, що патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення
людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у
відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Лише переймаючись інтересами,
прагненнями, потребами, ідеалами свого народу, усвідомлюючи свою національну
неповторність і самобутність, людина стає зрілою, громадською свідомою
особистістю, справжнім патріотом, діяльним творцем своєї долі та долі
Батьківщини
Найбільш важливим і
складним етапом формування патріотичних почуттів усе ж таки є школа першого
ступеня (1-4 класи).
У роботі з дітьми молодшого шкільного віку потрібно звертати увагу на їхні
вікові особливості. Ці діти не мають сталих інтересів, власну ініціативу
проявляють слабо, їхня увага нестійка. Вони потребують постійної допомоги та
порад учителя в організації свого дозвілля.
Мислення в дітей цього віку конкретно-образне, для них ще не властиві
узагальнення та абстрагування. Їх захоплює все яскраве, цікаве, тому що вони
мислять відчуттями, звуками, барвами. Це все необхідно враховувати у виховній
роботі зі школярами.
Для морального розвитку дитини цей вік особливо важкий тому, що засвоюється
досвід, форми поведінки старших поколінь, оціночні судження; формується певне
ставлення до оточення, до себе: розвивається дружба, товаришування,
взаємодопомога, любов до батьків, до вулиці, школи, рідного міста, природи
тощо. На основі цього досвіду дитина починає виявляти самостійність, свідомість
у ставленні до навколишнього світу та людей, до моральних норм суспільства. В
силу вікових та психологічних особливостей життєвий та моральний досвід у
ставленні до суспільства, до Батьківщини, до своєї країни обмежений. Тому саме
в цьому віці необхідно закладати основи патріотичного виховання, які стануть
фундаментом громадського становлення особистості.
Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що патріотичні почуття
в дітей молодшого шкільного віку не виникають самі. Вони є результатом
цілеспрямованого виховного впливу на дитину ідеології, політики, мистецтва,
суспільного устрою, виховної роботи сім’ї, школи та позашкільних закладів.
Процес виховання патріотизму – це система виховної роботи на уроці та в
позаурочній діяльності, спрямована на формування свідомого громадянина з
почуттям любові до народу та Батьківщини.
Практикою доведено, що одні предмети мають вплив на цей процес безпосередньо,
наприклад, рідна мова, читання, природознавство, образотворче мистецтво,
музика, трудове навчання, інші – математика, інформатика, основи здоров’я –
опосередковано.
Обов’язкові предмети, що належать до державного компонента, повинні давати
учням основи наук на рівні світових стандартів. Якщо проаналізувати підручники
для початкових класів, то можна побачити, яким є зміст навчального матеріалу,
що безпосередньо впливає на формування в учнів якостей громадянськості, що може
почерпнути учень і які недоліки існують.
Програма
патріотичного виховання, що лежить в основі «Концепції громадянського виховання
особистості в умовах розвитку української державності», повинна сприйматися
кожним учителем і реалізовуватися в усіх класах. На її основі визначено критерії
результативності виховання патріотизму: глибоке знання культури народу, його
мови, традицій, звичаїв; шанобливе ставлення до рідної землі. До того ж
патріотичні почуття учнів потрібно формувати системно і поетапно, причому
перевагу у цій роботі необхідно надавати на уроках рідної мови та читання.
У навчальній
програмі для 1- 4 класів (2013 рік) в окрему лінію виділяється соціокультурний
компонент, який «передбачає формування в учнів уявлення про мову як форму вияву
культури українського народу, як засіб створення мистецтва; розширення уявлень
школярів про свою державу Україну, культуру українського народу, про її
особливості в різних регіонах; засвоєння малих українських фольклорних форм,
національних формул мовленнєвого етикету, етикетних правил спілкування» [6, с.
11].
Одним з
найголовніших завдань учителя на уроках мови та літературного читання є
формування в учнів поняття Батьківщини. Усі підручники з рідної мови та читання
в цілому відповідають системі патріотичного виховання [1, с. 26]. Зокрема, в «Букварі»
М.Д.Захарійчук і В.О.Науменко (2012) найперший твір –«Державний гімн України» -
дає змогу ознайомити дітей з поняттям Батьківщини. Наступний навчальний
матеріал підручника, а саме текст «Рідна мова», «Рідний край», «Вишивала мама»,
«А живу я в Україні», «Я – українка» поглиблюють це поняття.
Вихованню
патріотизму допомагає ознайомлення з національними обрядами, традиціями,
святами. «Буквар» містить лише коротку інформацію про них, а підручники з мови
та читання для 2-4 класів подають їх більш детально.
У підручнику
«Українська мова» М.С.Вашуленко, С.Г. Дубовик (2015) вміщено естетично насичені
твори, здатні збудити в учнів патріотичні почуття. Особливо яскравим є вірш
Дмитра Чередниченка « Єдина Україна»,Дмитра Павличка « Де найкраще місце на Землі»,який прославляє красу, велич і
неповторність рідного краю,а вірш Дмитра Павличка «Наш прапор» нагадує дітям
про державний символ.
Підручник насичений вправами, які спрямовані
на поглиблення знань про українські традиції і культуру, видатних українських діячів.
Підручник з літературного
читання для четвертого класу О.Я.Савченко розпочинається розділом «Із скарбниці
усної народної творчості», який дає дітям змогу познайомитися з усною народною
творчістю: піснями, народними казками,притчами, легендами, усмішками, прислів’ями
та приказками на яких виховувалось не одне покоління дітей.
Великий розділ «Сторінками історії України»
присвячений творам становлення і розвитку
України,походження назв міст, героїчним вчинкам козаків. А розділ«Як не
любить той край» знайомить дітей із мальовничою красою рідної держави, з
природою та описує любов автора до Батьківщини.
Головним в роботі я
вважаю формування в учнів позитивного відношення до навчання, зацікавлюю дітей
застосуванням різноманітних дидактичних матеріалів, продумую інтерактивні
засоби навчання. Це і організація групової навчальної діяльності,створення
ситуації успіху, ігрові технології навчання, комп`ютерні технології. Дуже вдало
на уроках української мови та читання проводити гру «Мікрофон», де діти вчаться
будувати висловлювання, робити висновки, оцінювати ситуацію. А гра «Дуель» ще
вчить дітей і будувати питання по вивченому матеріалу.
Велике значення на
формування громадянина – патріота мають і уроки природознавства. Зокрема, за
новою програмою вже в першому класі темі «Рідний край» приділено 10 годин. На
цих уроках учні мають змогу познайомитися із живою та неживою природою рідної
місцевості. Учні мають змогу проявити і власне ставлення до рідного краю
виконуючи міні-проект «Моє улюблене місце відпочинку в місті» під час виконання
якого діти самостійно аналізують та описують красу малої Батьківщини.
Темі «Моя країна –
Україна» приділено 8 годин. Саме під час проведення цих уроків діти
знайомляться з картою України, з природою. Завдання вчителя полягає у тому, щоб
закласти паростки любові, шанобливого та бережливого ставлення до Батьківщини
завдяки демонстрації краси України.
Велике значення
надається і виконанню дослідницького практикуму «Мандрівка Україною, про яку ти
мрієш». Під час виконання практикуму учні ознайомлюють один одного з різними
куточками України в яких вони вже побували, а також висловлюють свої думки щодо
бачення майбутнього рідної держави. До виконання цього завдання варто залучати
і батьків, адже, як уже зазначалося вище, тільки у єдності трьох елементів (школа-батьки-позашкільне
виховання) може відбуватися повноцінне формування свідомого громадянина
держави. Найяскравіші за емоційним сприйняттям для дітей – уроки в природу,де
на початку уроку вони вітаються з сонечком, небом, хмаринкою. Школярі повинні
зрозуміти,що все це є невід`ємною частиною поняття «Батьківщина». Ми йдемо в
гай,до річки, в поле, спостерігаємо за травами, деревами, тваринами. І в
дитячому серці прокидається цікавість і гордість за старезну вербу край річки,за
розчищене джерельце. Ось вона рідна земля, рідні простори, Батьківщина. Щоб
побачене та відчуте запам`яталося, щоб залишило глибокий слід у дитячих серцях,
я пропоную завдання: намалювати вдома те, що найбільше вразило,розповісти
батькам про побачене, підготувати вірш, казку, зробити міні-проект,
презентацію. Цілий розділ з природознавства
у 4 класі присвячений природі України. Ми працюємо з фізичною та
контурною картою,позначаємо гори, моря, міста, річки України, моделюємо
ситуації щодо збереження і захисту природи. Дуже цікаво дізнаватися про корисні
копалини нашої держави, робити презентації. Все це викликає почуття гордості за
рідний край,почуття патріотизму.
Навчальний предмет «Я у світі» реалізує
галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і
спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра,його патріотичне і
громадянське виховання. Зміст навчальної програми курсу «Я у світі» спрямований
на застосування практичних методів навчання, використання набутих дитиною знань
про способи громадянської активності у знайомих, змінених, нових педагогічних
ситуаціях.
Цей курс за
навчальним планом реалізується в 3-4 класах і охоплює такі теми: «Людина»,
«Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина у світі», що сприяє
поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів « Я – сім`я – школа –рідний
край – Україна – світ».Метою предмета є особистісний розвиток учня, формування
його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння
різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські,
загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську
активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення
до відмінностей культур, традицій, різних точок зору.
Знайомство з
національною символікою на уроках «Я у світі» має велике значення, бо саме вона
виконує важливі функції прав нації, об`єднання українських земель в єдину суверенну державу.
Національні символи
України – герб, прапор,гімн – символізують національну незалежність України.
Учні розуміють, що вони належать до певного державного суспільства. Діти не
лише вивчають гімн напам’ять, але й довідуються про історію його створення,
авторів, пояснюють зміст кожного рядка. Вчимося правильно слухати та
виконувати. Ми з учнями малюємо прапор та герб України, а потім досліджуємо
кожен елемент, колір. Складали презентацію « Символи України», підбирали вірші,
читали напам’ять та обирали кращого декламатора.
Уроки курсу «Я у
світі» дуже різноманітні як за формами
роботи, так і за змістом, вдало використовувати педагогічні інновації, що
сприяє розв’язанню таких актуальних проблем у навчанні, як;
-
активізація
аналітичного мислення учнів;
-
розвиток
дослідницьких навичок;
-
розширення
світогляду учнів;
-
використання
інформаційних технологій під час розв`язування найскладніших життєвих завдань.
В своїй роботі я використовую такі інноваційні технології:
-
особистісно-
орієнтовані технології навчання;
-
проблемне
навчання;
-
проектні
технології;
-
ігрові
технології;
-
комп`ютерні
технології
Дітям дуже подобається презентувати свої малюнки « Права
та обов`язки учнів», «Символи України», «Рослини – символи
України». На уроках проводжу гру « Так чи ні» ,«Добре – погано»,
«Мікрофон»,коли діти виконують завдання рубрики «Поділися своїми думками». На
етапі перевірки домашніх завдань проводжу тестування , а підводячи підсумки,
граємо у гру «П`ять речень», де діти в п`яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.
Вивчаючи Державні символи, скористалась методом « Коло»,де діти по черзі
повідомляли вивчене з цього питання.
Одним із найбільш
вагомих напрямків розвитку патріотизму є виховання на бойових і героїчних традиціях народу. На жаль, до
підручників з української мови та літературного читання, створені за новою
програмою такі твори не ввійшли.. Щоб любити і оберігати рідну землю, діти
повинні зрозуміти, якою дорогою ціною була здобута її свобода. Тому нині
виникає потреба відродження традицій, відновлення шкільних Музеїв бойової
слави, вияву піклування про ветеранів, також належну увагу слід приділяти
сучасному стану української державності, пам’ятати про героїв сьогодення, які
теж відстоюють і виборюють незалежність Батьківщини.
Здійснення програми
патріотичного виховання починається у школі І ступеня, тому вчитель повинен
бути високодуховною особистістю, зразком моральності, власним прикладом
впливати на школярів, оскільки виховати патріота може лише справжній патріот
своєї Вітчизни.
Слід зазначити, що держава надає досить суттєву і вагому підтримку щоб навчальні
заклади могли здійснювати вплив на формування громадянина-патріота.
Зокрема, у 2013 році був підписаний спільний наказ трьох
міністерств (Міністерство освіти і науки України, Міністерство оборони України,
Міністерство внутрішніх справ України) Про Програму патріотичного виховання
учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів
Естафети Перемоги на 2013 – 2015 роки.
Відповідно до цієї Програми учителі Троїцької ЗОШ І-ІІ ступенів
спрямовують навчально-виховний процес на «утвердження в Україні
патріотизму, посилення моральної складової в загальній системі формування у
молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських та
конституційних обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави,
успадкування духовних надбань українського народу»
Відповідно до цієї програми вчителі використовують різні форми і методи роботи. Серед методів і
форм патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам, що
ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук
істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До
таких методів належать: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри,
метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні
аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним
характером, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху,
аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний
діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету,
використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ,
традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки. Крім названих
застосовують також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні
форми роботи з книгою, періодичною пресою. А також регулярно проводяться бесіди – «Моя рідна Україна», «Знати і
поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша вітчизна Україна»,
«Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Рід, родина,
рідня».
-
засоби, які виховують любов до української мови – «Свято рідної
мови», «Мужай прекрасна наша мово», «Шевченківське слово», «Літературні
вечорниці», «Тиждень української мови» –
конкурс декламаторів, конкурс на кращу розповідь української народної
казки.
Вагоме
місце займає і Місячник української писемності, під час проведення якого, учні
мають змогу виявити свої здібності щодо рідної мови, зустрітися з українськими
письменниками, показати своє бачення розвитку української державності.
-
форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю.
Зокрема учні четвертого класу брали участь у проекті «Моє рідне селище». Під
час проведення проекту учні протягом двох тижнів збирали інформацію про історію
виникнення сіл Троїцького району.
Зібраний матеріал використовується на годинах спілкування, присвячений Дню
селища, який проходить щороку у вересні.
-
активно пропагуються і форми військово-патріотичного
виховання. Для учнів початкових класів – це участь у спортивних іграх «Козацькі
забави», а також зустрічі з військовослужбовцями.
-
до річниці визволення селища Троїцьке 18 січня
проводиться «Лінійка Слави», де вшановуємо пам`ять загиблих
воїнів, які захищали наше селище у роки війни.
Велике значення має
і акція «Допоможи ветеранові», в якій беруть участь учні нашої школи. Саме
завдяки цій акції діти можуть почути із перших вуст про події того часу,
пережити частинку болю і суму ветеранів. У дітей формується почуття поваги до
людей старшого покоління, ветеранів, любові та бережливого ставлення до рідної
держави.
Застосування
наведених форм і методів патріотичного виховання покликане формувати в
особистості когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають
вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні
відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у
громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації до нових суспільних
відносин, адекватної орієнтації, захищати свої інтереси, поважати інтереси і
права інших, самореалізуватися тощо.
Результативність
патріотичного виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші
форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток самоорганізації,
самоуправління дітей, підлітків, юнацтва, молоді. Чим доросліші вихованці, тим
більші їхні можливості до критично-творчого мислення, самоактивності,
творчості, самостійності, до усвідомлення власних світоглядних орієнтацій, які
є основою життєвого вибору, громадянського самовизначення.
Список
використаних джерел
1.
Вишняк
М. патріотичне виховання за допомогою української мови та літератури / Вишняк
М. // Рідна школа. – 2001. - №9.
2.
Гнатюк
В. Зміст і форми національного виховання / Гнатюк В. // Рідна школа. – 1999. -
№ 9.
3.
Гонський
В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / Гонський В.
// Рідна школа. – 2001.
4.
Маляр
П. Григорій Сковорода – батько духовного визначення українського народу / Маляр
П. // Рідна школа. – 1986. - №5.
5.
Мартинюк
І.В. Національне виховання: теорія і методологія / метод. посібник / Мартинюк
І.В. – К. : ІСДО, 1995.
6.
Навчальні
програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською
мовою. 1-4 класи. – К. : Освіта, 2013. – 392 с.
7.
Платон.
Диалоги // Философское наследие / Платон. – М., 1986.
8.
Ушинський
К.Д. Собрание починений: В11-ти томах. – М.-Л., 1948. – Т. 2.
Немає коментарів:
Дописати коментар